На шляху до інклюзії

Події
24.11.13. В спеціалізованому санаторії «Слов’янський» (санаторій для людей з порушенням опорно-рухового апарату , тяжкими травмами і захворюваннями хребта та спинного мозку) відбулася зустріч, в рамках якої молодь з інвалідністю обговорила проблеми отримання освіти.

Для дітей та молоді, які мають настільки різкі обмеження в пересуванні можливість отримання освіти є і випробуванням (в силу архітектурної недоступності навчальних закладів), і єдиною можливістю стати незалежним, отримавши спеціальність. Дівчата та хлопці з різних регіонів України спільно з колективом проекту обговорили найскладніші питання, взяли участь у консультуванні, спрямованому на виявлення основних проблеми можливості отримання освіти для людей з інвалідністю, надали консультації, щодо існуючих навчальних закладів, в яких впроваджується інклюзивне навчання.
Під час приїзду до спеціалізованого санаторію команда «АМІ-Схід» познайомилася з Владом Божко. Його життєва трагедія, потрясла санаторій, який за своє, майже 100 річне існування, бачив стільки біди — горя, що й сказати важко. Але, ні лікарі, ні медсестри, ні нянечки, ні самі відпочиваючі, з біллю стали свідками відчаю — медперсонал санаторію всіма силами професійними та людськими намагалися врятувати юнака. 6 років тому Владислав отримав травму хребта. Дуже важку травму шиї, в результаті якої у нього паралізувало і руки, і ноги.
Важка травма принесла ще одне випробування — близькі не змогли за ним доглядати, і його будинком і родиною став геріатричний інтернат. Хоча навряд чи будинком і навряд чи сім’єю…. У скупих словах хлопця неможливо не почути болю, і не можна не зрозуміти того, що життєво необхідна перев’язка, для нього нарівні з подарунком (її роблять раз на чотири дні (замість 2 -х разів на день), а можливість бути перевернутим на інший бік — радість.
Цю путівку санаторій він чекав 6 !!!! років. Враховуючи, що перші три роки — це найважливіші року для реабілітації, відновлення, зміцнення організму, чиєсь бездушність і байдужість, не замислюючись, вершили долю молодого людини і його майбутніх можливостей відновити руху — без реабілітації м’язи зникають, припиняють нормально функціонувати внутрішні органи. Організм не має сил самостійно «витягнути» себе.

У вкрай важкому стані Влада привезли в санаторій «Слов’янський». Медперсонал в прямому сенсі виходжував юнака, як дитину. Йому приносили одяг тому, що у нього його не було. Люди на реабілітації те ж намагалися підтримати юнака, хто як може. Але… ДЕ Ж НАШІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ? ДЕ МИЛОСЕРДЯ? Адже ще шість років тому Владислав був здоровим, веселим, стрімким, повним надій юнаком, а сьогодні бездушність і відсутність страху перед законом тих, хто відповідає за нього, його вбивають.

Влад не зміг прийняти участь у семінарі в клубі санаторію – ми до нього піднялися у палату. І, незважаючи на такий важкий фізичний стан його проханням було розказати про можливості отримання дистанційного навчання.  До травми він працював будівником, а зараз після розмови з нами, мріє стати юристом. Ми йому передали на флешці електронні книги, законодавчі документи, шукаємо за місцем проживання вечірню школу, де він екстерном міг би отримати повний атестат.

На даний час с Божою поміччю ми помістили Влада в лікарню на Донеччині, де найкраще лікують належні. Віримо, що його мрія навчатися здійсниться, тож, маємо на дію, що буде продовження..

Захід відбувся в рамках проекту «Розробка та впровадження курсу з інклюзії, як необхідної складової соціальної реабілітації дітей та молоді, з інвалідністю, враховуючи позашкільну освіту, для СШ та ВНЗ». Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США».
 

прес-центр ЛОМГО «АМІ-Схід»