cheh2.jpg

Досвід НГО — Чехія


     Чехія одразу стала для мене прогресивною країною вже в аеропорті, коли мікроавтобус із підйомником приїхав за мною – учасником делегації, який пересувається на візку. Я відмітив, що проблеми транспортування людей на візках в Чехії не існує – соціальні програми захистили дану категорію населення, створивши службу, до якої можна звернутися в любий час на добу.

   
    
     Такі ж позитивні враження мене
очікували і в готелі, де для мене був заборонований номер, обладнаний
для людей з інвалідністю. Весь готель був архітектурно-доступний, що
надихало на повноцінний робочій день, отже я був незалежний від
набридлих архітектурних бар’єрів.

     Як юрист громадської організації
мене дуже зацікавила зустріч, в якій розповідали про законодавчу базу
для недержавних неприбуткових організацій в Чехії та відмітив для себе
цікавинку в тому, що навіть, не громадянин Чехії може зареєструвати НГО,
якщо працює на території республіки, і до того ж отримувати фінансову
підтримку!

   
   
     Представник Міністерстві
внутрішніх справ — Карел Блага, нам розповідали про те, що відділ
публічної адміністрації працює над тим, щоб організації громадянського
суспільства були  залученні до законотворчої діяльності, що також є дуже
приємним, отже на Україні, навіть, профільні вузькі за специфікою (які
відносяться до НГО) рішення приймаються без участі громадських діячів.

   
   
     Мене надзвичайно зацікавила
інформація, яку надав Мірослав Кундрата   про участь чеських НГО у
програмах щодо покращення громадських місць, зелених зон, безпечних
доріг до шкіл, в рамках чого громадські організації є проектувальниками
та виконують контролюючу функцію (дуже поширено ідея альтернативного
єнерговикористання: енергія сонця та землі).

   
    
     Також Петр Ногава розповів що в
рамках такої програми НГО підтримана державою, щодо створення програм
культурного розвитку у віддалених місцевостях, створюють проекти вело
туризму, організовують свята, фестивалі, які підтримують народні
традиції. Також створюються програми для соціальної адаптації людей з
інвалідністю.

 
   
    
      Але найбільш вражаючою для мене
була інформація від Яна Шпатенка та  Владіслава Вокуркова про публічне
планування соціальних послуг де НГО є конкурентом для державних
соціальних служб (на що громадські організації отримують фінансування).
Споживач має право вибору – йти до фахівців державних установ, чи
звертатися до НГО. В наслідок такої конкуренції відмічається покращення
соціальних послуг.

   
    
     Я не міг не відмітити те, що
найболючіша тема для українців з інвалідністю та людей похилого віку, а саме відмова держави на
підтримку людей, які мають рідних, не існує в Чехії. До мене, як до
юриста, в 2009 — 2010 році зверталася така кількість людей з інвалідністю та похилого
віку, яким в наслідок прийняття нового положення про тер центри для
одиноких та непрацездатних осіб, було відмовлено не тільки тому, що вони
десь мають родича (якого бідна людина не бачить роками), а й
запропоновано отримувати послуги за гроші (наприклад для того, щоб
соціальний працівник зварив суп потрібно заплатити 12 гривен). Досвід
допомоги людям з інвалідністю та похилого віку в чеській республіці є дуже прогресивним,
де держава приглядає за всіма, хто має в тому потребу, незалежно від
існування родини. І, головне, безкоштовно!

   
  
     Мені важко і легко було
відповісти, що може і не може бути застосовано в Україні, тому, що я
аналізував поїздку через особисту проблематику та особистий досвід
громадського фахівця, який має інвалідність. Я відчув не тільки
прогресивність країни, соціальну спрямованість держави, відчував
позитивно рівне відношення поважних осіб до учасників, до оточуючих.
Здається чеська влада йде на зустріч людям, надає їм підтримку,
спілкується, пропонує співпрацю, позитивно ставиться до конкуренції, і,
може тому, навіть маленькі містечка, мають міліонні бюджети та різні
напрямки розвитку.

   
   
    
     Я дуже вдячний ПРООН за таку
чудову можливість побачити казкову країну, відчути настрій схожого на
нас чеського народу, порадіти їх досягненням, отримати добрий досвід для
особистої діяльності, поспілкуватися із досвідченими лідерами
українських НГО, та за можливість всім отриманим поділитися із
громадськими організаціями людей з інвалідністю, які надзвичайно
обмежені в отриманні подібної інформації та досвіді.

    
   
  
     
     P.S. Коли ми прилетіли в Бориспіль людина з сервісу поцікавилася чи дуже наш
сервіс відрізняється від соціального сервісу в Чехії? Мені було дуже
приємно відповісти йому, що даний супровід в аеропорті Бориспіль
відповідає найвищому рівню (цієї думки притримуються дуже багато людей з
інвалідністю). Мабуть, це дуже добрий знак!

 

Олексій Сорока,
юрист
Луганської обласної молодіжної громадської організації
«Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу — Схід»