04.12.20. протягом 5 годин тривав Всеукраїнський Форум «Жінка з інвалідністю — міфи та реальність», який об’єднав жінок та дівчат з проблемами здоров’я з 20 областей України.
2020 рік, як і для всіх, став роком викликів.
В ситуації пандемії, спільної втоми від карантину, переживань та пересторог, життя жінок з інвалідністю набуло ще більшої напруги.
Як то мамі з інвалідністю, яка не чує, не бачить, допомогти дитині при дистанційному навчанні, як поясняти, адже дитина сама не справляється?
Як не потрапити під скорочення, адже перше скорочують людей з інвалідністю, а ще більше – жінок…
Як вберегтися від вірусу, адже жінці на візку, жінці, яка має проблеми із зором це важніше – фізично.
Як витримати психологічно карантин та зміни в житті, якщо людина має ментальні захворювання…. Ми всі добре пам’ятаємо те, як отримавши психострес від обмеження у відвідуванні центру реабілітації в травні, відмовилася їсти Тоня Гревцева?
Як вижити, як витримати, чкщо захворів – адже загроза не тільки в тому, що організм слабкіший, а й у відсутності доступності умов в лікарнях, супроводу, матеріальних можливостей та інформаційних, у не можливості викликати та комунікувати з лікарем для людей із проблемами слуху, зору, з порушеннями ЦНС та іншими обмеженнями.
Скільки нозологій – стільки особливостей.
Скільки доль – стільки відмінностей.
«А жінці з інвалідністю, донці, мамі, дружині, із особливостями психологічними та фізіологічними та з певними обмеженнями важче в рази, іноді, до відчаю», Олена, 42 роки, проблеми ОДА.
[ngg src=»galleries» ids=»12″ display=»basic_thumbnail» thumbnail_crop=»0″ images_per_page=»14″]Жінки визначили декілька тем, які були обговорювалися 04.12.20:
- проти гендерно — зумовленого насильства в Україні
- жінки з інвалідністю та COVID 19;
- проблеми родин: мама з інвалідністю і дитина з інвалідністю;
- проблеми жінок з інвалідністю ВПО;
- жінка з інвалідністю в інтернатних закладах;
- жінки з інвалідністю, яка мешкає на лінії зіткнення;
- проблеми жінок з які мешкають в сільській місцевості та у віддаленних районах;
- соціальна адаптація дівчат в спеціальних школах;
- проблеми виховання та розвитку жінок/дівчаток з ментальними особливостями;
- жінка і цукровий діабет;
- як то бути студенткою на візку, з втратою зору чи відсутністю мовлення та слуху?;
Завдяки інформаційним технологіям та конференц — платформам жінки /дівчата зібралися онлайн.
Зареєструвалися 78 осіб, але знайти можливості Інтернет зв’язку змогли 56. Ми заздалегідь намагалися підключитися, провіряли зв’язок, Організатори зробили все можливе, щоб залучити тих жінок/дівчат, які ще ніколи не приймали участь у Форумі, та взагалі майже ні де. Ми дуже хотіли, щоб вони були почуті. Ми заздалегідь підготовили презентації, фото, відео – для того, щоб, навіть, поганий зв’язок не зміг завадити почути жінок із віддалених селищ та міст, з лінії розмежування.
Так… Віддалені селища мають великі комунікаційні проблеми. «… Від нас і на автовокзал далеко, 100 км, якщо їхати на захід, і зараз не можу підключитися – такий поганий зв’язок. Я, навіть, у сестри позичила смартфон, встановила ZOOM, але підключитися не змогла — слухала форум по звичайному МТС. Дякую, що підключили», Олена, Луганська область.
Ми говорили про недопустимість фізичного та психологічного насильства в родині, про особливу вразливість жінок, які мають обмеження в пересуванні, зорі, слухі, ментальні та інші труднощі;
про недопустимість соціального булінгу, психологічне насильство в інтернатних установах;
психологічного тиску, в сім’ї, на роботі, в класі, в соціальних управліннях (про що говорять жінки — мами), в медичних та освітніх закладах;
а також, ми говорили про безкарність, безвідповідальність психологічного тиску в соціальних мережах на жінок – лідерок, в тому чіслі, спокійне спостереження, і, участь представників ГО і, навіть, правозахисних організацій.
Серед наших доповідачок були жінки, мами, дівчатка, які мають статус ВПО. Спільні проблеми жінок, про які ми говорили раніше, стали ще важкішими, коли додалися проблеми оренди житла, втрати роботи в 2014, не можливість працевлаштуватися й досі, адже доглядати дитину крім мами не має кому, рідні далеко, допомоги не має; психостреси дітей – підлітків, які пережили евакуацію, військові дії, складнощі стати в чергу на тимчасове та соціальне житло, проблеми пов’язані з цим. Все психологічно давить на жінку у якої крім боротьби не залишається нічого власного «Я розчинилася у проблемах та боротьбі з ними, моїх власних інтересів, потреб просто не існує», Валентина, 38 років.
Доповідачки Форуму:
Валентина ДОБРИДІНА – Представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Чернівецькій області, голова ГО «ЛІДЕР», «Жінки проти гендерно зумовленого насильства»
Ольга та Меланія АБДУРАШИТОВІ м. Київ, «Жінки/дівчатка ВПО. Виклики».
ШКОЛЬНИК ЛІЛІЯ, с.Ходоровці, Камянець – Подільський, Хмельницька область, родина ВПО зі Криму, «Мама з івалідністю, родина з інвалідністю ВПО»
Світлана КУЧЕРЕНКО, м. Рубіжне, «Жінка з проблемою зору — виклики»
Наталія АДАМЮК, УТОГ, м. Київ, «Право на статус «МАТИ»
Анастасія ОЛІЙНИК, м. Сєвєродонецьк, «Жінка та цукровий діабет»
Ірина ЗУБОВА, Івано-Франківська область, Світлана ШАТКОВСЬКА, м. Львів
«Мама з інвалідністю + дитина з інвалідністю. Як то виховати самотужки дитину?»
Марина ТОЛОКОВА, Ірина БАРИШОК, Золоте, Ніна КОЛОСОВА, Станиця Луганська, «Жінка з інвалідністю на лінії розмежування»
Олена МИРОНОВА «Жінки ВПО. Виклики впродовж 7 років»
Олег ТРАЧУК, м. Бровари, Наталія ДІДА, м. Полтава, «Дівчатка підлітки ВПО – одна з найвразливіших категорій підлітків»
Світлана МАХУРА, м. Кремінна, «Дівчатка підлітки з інвалідністю – одна з найвразливіших категорій» —
Аліна ТИМОЩЕНКО, м. Сєвєродонецьк, «Жінка/Дівчина з ментальними проблемами. Творча реабілітація-шлях до суспільства»
Влада АФАНАСЬЕВА, м. Святогірськ, «Як то бути студенткою\студентом з інвалідністю?»
Юлія КЛЕПЕЦЬ, ВГО «Коаліція», ЯНА ГОЗДО, м.Тячив, Закарпаття «Проблеми людей з інвалідністю в ситуації COVID-19», «Життя в інтернатних установах»
Руслана ФАРИНА, с. Фаринки, Волинська область, Ліля ШКОЛЬНІК, Хмельницька область «Сільська віддалена місцевість – виклик для жінки!»
Про кожну тему та презентацію – ми розповімо докладніше на сторінках www.ami-cxid.org, але вже зараз можна озвучити, що прохання жінок – відпрацювати кожну тему окремим засіданням безперечно підтримано.
До робити Форуму приєдналися:
Команда ОфісуУрядовой уповноваженої з прав осіб з інвалідністю
Валерій Сушкевич — Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю
Марина Папатенко – заступник Міністра молоді та спорту України
Наталія Скрипка – виконавчий директор Національної Асамблеї людей з інвалідністю України;
Ірина Чепчина – голова ВГО УТОГ
Ольга Лішик, представниця ООН жінки в Луганській області
Олександра Літвиненко, Віра Шелест – Агенція ООН у справах біженців в Україні
Аленка Гожик Норват, комітет благодійності Міжнародного жіночого клубу м. Києва;
Наталія Карбовська – заступник Українського жіночого Фонду;
Руслана Іваненко – заступник директора Українського медичного ліцею ім..О.О.Богомольця;
Яніна Левковська — директор Союз самаритян України Київське об’єднання;
_______________________________________________________________________
Всеукраїнський Форум «Жінка з інвалідністю – міфи та реальність 2020» підтриманий Офісом Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю.
На прохання учасниць та учасників форуму, а також зважаючи на запитання, які були надіслані раніше, треба відмітити що в Офісі Урядового уповноваженого працюють п’ять осіб, чотири з яких — жінки.
Три співробітниці є жінками з інвалідністю (у т.ч. дві мають першу групу інвалідності). Четверта співробітниця є внутрішньо переміщеною особою, яка виховує дитину з інвалідністю.
Крім цього направлено три подання на призначення представника Урядового уповноваженого в окремих областях України – жінок з інвалідністю, які є активними громадськими діячами в цих регіонах і лідерами громадських організацій.
В напрямку захисту прав жінок та дівчат з інвалідністю найголовнішим завданням Офісу Урядового уповноваженого є привернення уваги органів виконавчої влади до проблем, захисту прав та врахування їхніх інтересів. Першочерговим є робота щодо створення умов та можливостей участі таких жінок на рівні зі іншими приймати активу участь не лише у громадському, а і у політичному житті суспільства.
Залучення жіночих, правозахисних громадських організацій, інших інституцій щодо всілякого сприяння у реалізації прав дівчат і жінок з інвалідністю, визначених пріоритетними за Конвенцією ООН (антидискримінаційні стандарти про права осіб з інвалідністю, які дають чітке уявлення про дискримінацію за ознакою інвалідності), а також дотримання прав людей з інвалідністю, які гарантовані нам Конституцією України, законами України та міжнародними правовими актами.
________________________________________________________________________
Організатор заходу: Громадська організація «ЛОО «Асоціація жінок, молоді, родин з інвалідністю Східного Донбасу — Схід «(ГО » ЛОО » АМІ-СХІД»), за всебічної підтримки на регіональному рівні: Управління молоді та спорту Луганської ОДА, КУ «Луганський обласний центр соціокультурної адаптації молоді з обмеженими фізичними можливостями».
На Всеукраїнському рівні захід підтримано:
Офісом Урядового Уповноваженого з прав осіб з інвалідністю; Офісу Уповноваженого з прав людей з інвалідністю при Президенті України; Міністерством молоді та спорту України; Агенцією УВКБ ООН у справах біженців, Міжнародним жіночим клубом м. Києва; Союз Самаритян України Київське об’єднання; Українським жіночий Фондом;
Організаційна підтримка, сурдоперекладач: ВГО УТОГ
Інформаційна, методична допомога: Національна Асамблея людей з інвалідністю України https://naiu.org.ua/, ЛОО «АМІ-СХІД» https://ami-cxid.org/
Технічна, волонтерська допомога: Український медичний ліцей О.О.Богомольця
ІСТОРІЯ ФОРУМУ:
Форум має свою історію, яка почалася Всеукраїнською Конференцією жінок в 2011 році в м. Луганськ, в 2013 році продовжив роботу, як Перший Міжнародний Форум «Жінка з інвалідністю – міфи та реальність 2013» — із самого початку і до нині захід підтриманий управлінням молоді та спорту ЛОДА, Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України.
З публікації 2013:
« …. Особливою підтримкою вітання від Міжнародних організацій: Ольга Буду (Глобальний жіночий фонд Європи та Центральної Азії), Сабіна Махлу (структура ООН Жінки в Киргизстані), Натія Черкезішвілі (Програма ООН (WEE) в Республіці Молдова), ГО «Асоціація жінок з інвалідністю «Ширак» — республіка Казахстан, і від лиця матерів, які виховують діток з інвалідністю — Абдухолік Карімов («Комітет батьків дітей з обмеженими можливостями», м. Исфара, республіка Таджикистан.
Це говорить про те, що тема захисту прав жінок з інвалідністю є актуальною та не тільки в Україніі, а й у всьому світі».
2013, 2015-2019 – результатом були Резолюції, звернення, вирішення питань індивідуально для учасниць на місцевому рівні, зустрічі та наради з Катериною Левченко Урядовою Уповноваженою з гендерних питань, з Валерієм Сушкевичем уповноваженим Президента по правам людей з інвалідністю, спільна діяльність з НАІУ, ПРООН, ООН Жінки, Український жіночий Фонд, УВК ООН, Міжнародний жіночий клуб м. Києва. Сприяння в реалізації прав жінок на доступність до медичних, освітніх послуг, репродуктивного здоров’я, право на захист, працевлаштування, залучення до активного соціального життя та психологічна підтримка.