Створення в Україні безперешкодного доступу людей з інвалідністю

В рамках реалізації Всеукраїнської програми «Створення в Україні безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлово-громадського призначення» 5-6 серпня 2010 року в м. Слав’янську відбувся Регіональний навчально-практичний семінар для керівників та лідерів громадських організацій інвалідів – членів та партнерів Національної Асамблеї інвалідів України «Участь ГОІ у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлового та громадського призначення».

Місце проведення заходу – спеціалізований санаторій «Слов’янський» було обрано не випадково. 95{8f4172832b18d3bf732d5cd6a1b134323d9802c8cbf045b1f303a55e12568a6c} людей, які проходять в санаторії реабілітацію пересуваються за допомогою інвалідних візків, тому тема без бар’єрного доступу була надзвичайно актуальною.

Відкрив семінар «Створення в Україні безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлово-громадського призначення» Лігачов Микола Іванович – головний лікар спеціалізованого санаторію «Слов’янський», який відмітив надзвичайно позитивне відношення керівництва санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» та самого санаторію «Слов’янський» до проведення подібних семінарів та засідань. Микола Іванович відмітив, що для людини відновлювання, оздоровлення, реабілітації набудуть особливого значення, якщо вона ще придбає додаткові правові знанні. Які зможе використовувати у повсякденному житті.

Паламарчук Надія Степанівна – голова Донецької обласної організації «СОІУ», відома, як яскравий громадський діяч, також підтримала відкриття даних програм на території Слов’янського курорту. Надія Степанівна, на протязі всього часу надавала підтримку у проведенні заходу та залучила до його участі представників ДОГОІ «СОІУ» з міст Донецьк та Краматорськ, видання «Берег Надії».

Проблема без бар’єрного доступу торкнулася перше за все санаторно-курортних закладів для інвалідів – візочників. Володимир Землянкін – голова молодіжного комітету ДОГОІ «СОІУ» визначив проблеми, потребуючих ремонту доріг, доступу людей з інвалідністю до моря, витриманого на ДБН оснащення на соленому озері, проблеми відсутності кондиціонерів, тощо. Виявилася проблема взагалі доступності оздоровчих курортів (не враховуючи спеціалізовані санаторії Слов’янську та міста Саки), на лікування до яких людина на візку не може взагалі потрапити тому, що вони мають фактично 100{8f4172832b18d3bf732d5cd6a1b134323d9802c8cbf045b1f303a55e12568a6c} бар’єрність. Учасники заходу згадували розповіді друзів, рідних, які приїжджаючи з Турецького відпочинку, Греції, островів, розповідають про те, що більше всього були вражені не харчуванням, культурою обслуговування, красою, чого звісно було достатньо, а архітектурною доступністю готелів, об’єктів культури, басейнів, тощо.

Отже, вряд чи, власників даних оздоровчо – розважальних центрів контролювали відповідні комітети, мабуть, ні, річ йдеться лише про загальнообов’язкове виконання будівельних норм. Про це також розмірковували учасники з різних куточків України та сходилися на думці, що санаторно-курортне лікування – єдиний ковток свіжого повітря, завдяки чому можна не тільки підлікуватися, а й набути нового досвіду чи то особистого самообслуговування, чи соціальних знань, чи спілкування, та, навіть, безперешкодно потрапити до ринку та купити новеньку річ.

Можливо саме тому проблема доступності санаторно-курортного лікування піднімалася, як під час проведення заходу, так і за його межами. Учасники семінару відзначили вкрай недостатню кількість наданих путівок, що дуже суперечить праву людини на доступність оздоровлення, гарантованого, як державними так і Міжнародними правовими актами.

Під час семінару представники громадських організацій інвалідів з різних регіонів України обмінювалися досвідом роботи обласних, міських, районних комітетів доступності. Під час обговорювання ставало зрозумілим, що незважаючи не на що, якісність роботи комітету надзвичайно залежить від активності громадської організації. Але в районних містах ситуація змінюється на мінус, в тому числі з доступність соціальних закладів, МСЕК, лікарень, тощо.

Враховуючи, що в семінарі також прийняли участь люди, які надзвичайно далекі від соціального життя: важкі травми, «свіжі» травми, мешканці селищ, дана інформація про роботу комітетів доступності була для них вражаючою та відірваною від життя. Про яку можна говорити доступність, коли жіночка з Нової Каховки, з важким ураженням верхніх та нижніх кінцівок не має можливості залишити другий поверх роками, отже крім доньки в неї не має нікого. Така ж ситуація і у Галини зі Львову, в минулому спортсменки, яка від санаторію до санаторію не залишає квартири і пересувається на площі 1,5 кв.м. — від ліжка до комп’ютерного столу. Вона також має травму шиї, ушкодженням якої не можуть допомогти старенькі батьки.

Семінар в санаторії «Слов’янськ» наче лакмусовий папер показав тих пересічних громадян, до яких робота комітетів доступності по Україні не дійшла, які й думки не мають про те, скільки правових актів має наша держава для того, щоб забезпечити безбарьєрність пересування для своїх громадян.

Але здається, Держава має закони, а виконувачи на місцях, ними нехтують від чого страждають українці, які ніколи і нікого не призвуть до відповіді, бо просто не зможуть спуститися зі своєї квартири.

Тому даний семінар набув особливого сенсу. Він доніс інформацію про право на пересування до тих громадян, які надзвичайно обмежені у інформації, правових знаннях, які не мають можливості отримати підтримку від громадських організацій – настільки вони мають обмеження фізичні, соціальні, інформаційні. Для всіх учасників Національною Асамблеєю інвалідів України було підготовлено законодавча, соціально-правова інформація, диски з даною інформацією, контакти з громадськими організаціями інвалідів, Всеукраїнськими громадськими організаціями, тощо.

Під час заходу піднімалися проблеми житла для сімей з інвалідністю, отже в даний час такі родини з’являються все частіше. Молода родина з Донецьку — Олексій та Маргарита — знімають квартиру, і хоча вони говорять, що не шукають легкого життя, можна собі уявити наскільки все нелегко, отже і він, і вона пересуваються а візках. Проблемою для них є навіть встановлення підйомника, бо його просто ніхто не дозволить встановити в під’їзді, в якому вони лише квартиро зйомники.

Проблема доступності власного житла перевісила за складнощами всі інші проблеми архітектурної доступності. Тут і вузькі під’їзди, і незговірливі сусіди, і нетямущі представники ЖЄК, і проблемні ліфти, чи їх повна відсутність, тощо. Зінаїда Кучір, лідер з Кривого Рогу, поділилася досвідом прибудівель, які за рахунок місцевого бюджету було побудовано для всіх бажаючих спинальників.

Справжньою казкою, за висловами учасників семінару, було інформація юриста Олексія Сороки, якій розповідав та показував існуючі технічні засоби, за допомогою яких можна подолати житлову архітектурну недоступність. Цілком реальні ліфти, підйомники, виявилися для нашого брата справжніми казковими, отже уявивши можна вирішити одразу всі проблеми. Та де знайти кошти? Саме тут і стала доречною інформація про право на вільне пересування, а для натхнення чи мало прикладів того, як за кошти фонду інвалідів, підприємців, підприємств, де травмована особа, були встановлені підйомники. Навіть за кошти гранту.

Тому підготовлена презентація Керолайн Маккензі — добровольця корпусу миру про технічні засоби реабілітації в США викликала багато зацікавленості та здивування, отже на слайдах Керолайн демонструвала практичні та негабаритні візки, підйомники, які використовуються в різних сферах життя людини, а ні скільки не руйнуючи загальний архітектурний ансамбль.

Даний семінар учасники продовжували обговорювати й на вулиці. Читали, розмірковуючи, видання з символічною назвою «Без бар’єрів», голосно, навіть, на підвищених тонах продовжували дискутувати у палатах санаторію, чому ми, організатори, були дуже раді – отже байдужість та апатія в даному випадку нам не страшні.

Всі бажаючі отримали індивідуальні соціально-правові консультації, які були надані Олегом Лепетюком, адвокатом, головою Харківською Асоціацією незрячих юристів, Олексієм Сорокою, юристом, директором центру соціальної, професійно-трудової та медичної реабілітації інвалідів «СТІМУЛ», Ігорем Шрамко, юристом, головою Харківської організації «ГУД»

Тетяна Баранцова
голова ЛОМГО «АМІ-Схід»
представник НАІУ в Луганському регіоні