baner_wumen.jpg

Фокус-група

В червні 2013 року в Луганську відбувся Міжнародний форум жінок з інвалідністю «Жінка з інвалідністю – міфи та реальність», який розповів громаді про жінку з інвалідністю, спробувавши подолати численні стереотипи. Як виявилося, багато людей були надзвичайно здивовані тим фактом, що жінка з інвалідністю може цікавитися модою, зачісками, працювати та бути бізнес — леді. Але найбільш за все, громадськість вразив той факт, що жіночка з інвалідністю, особливо на візку, перше за все прагне бути жінкою та мамою.


   
 

Ці прагнення, ці мрії, підтримала Всеукраїнська програма «Здоров’я жінок України» започаткував проекти для громадських організацій людей з інвалідністю, метою яких є допомога жінкам та дівчатам з інвалідністю.

До виконання проекту на конкурсній основі долучилися Луганська, Житомирська, Вінницька, Львівська області та місто Київ. І програма стартувала.

   
 

Багато завдань стоїть перед організаторами даного напрямку одним з яких є проведення моніторингового дослідження, завдяки якому суспільство має почути жінку з інвалідністю, в даному випадку, жінку, яка пересувається на інвалідному візку.

Луганська обласна молодіжна громадська організація «Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу — Схід» в рамках проекту «Сприяння в реалізації репродуктивних прав жінок з інвалідністю, із захворюванням опорно-рухового апарату, на медичну допомогу і материнство в Луганській області» за допомогою USAID Всеукраїнської програми «Здоров’я жінок України» провела фокус групу в якій прийняли участь жінки, які пересуваться за допомогою інвалідних візків.

   
 

В ході фокус-групи вдалося з’ясувати, що до Конвенції ООН з прав інвалідів знайомі небагато. Серед основних існуючих складнощів були названі: відвідування медичних установ, нетактовну поводження персоналу, архітектурна недоступність. На думку учасниць спілкування медичних працівників з пацієнтами з інвалідністю найчастіше переходить дозволені рамки і допустимі межі. Присутні розповідали про те, що їм неодноразово пропонували поселитися в інтернаті, проявляли грубість. Медичну допомогу здійснювали  в непристосованих для цього приміщеннях, в силу того, що жіночі консультації є архітектурно недоступними. Особливо важко жіночці, яка мріє народити. За спогадами учасниці фокус-групи їм пропонували перервати вагітність (так як щиро не розуміли навіщо народжувати дитину, якщо у тебе інвалідність, і що власне ти зможеш йому дати?).

   
 

Огляди в гінекологічних кабінетах проходять чисто номінально, «для галочки», тому як умов для повноцінного огляду попросту не існує.

В пологових будинках ситуація не краще (застарілі сітки на ліжках, що неприпустимо і для здорових жінок, а яке ж тоді тим, хто має проблеми зі спиною?) Санвузли абсолютно непристосовані.

Є кричущі випадки, коли лікарі кажуть: «Мене вчили оглядати здорових, а не таких, як ти!» Що має відчувати жінка в такий момент, навіть уявити складно…

Пропозиції щодо поліпшення якості медичних послуг були наступними:

  • Вивчення законодавства;
  • Зміна громадської думки;
  • Архітектурна доступність місць медичної та соціальної інфраструктури;
  • Реалізація законів;
  • Доступ до інформації;
  • Проведення семінарів, тренінгів;
  • Любов і повага до себе як повноцінної і багатогранної особистості;
  • Поліпшення медичного обслуговування.
 Прес-центр ЛОМГО «АМІ-Схід»