Люди з інвалідністю продовжують зіштовхуватись із значними перешкодами для реалізації ними прав людини. Перешкоди для участі в прийнятті рішень пов’язані із недоступністю середовища, недостатніми знаннями, а також стереотипами та упередженнями щодо осіб з інвалідністю. Ці перешкоди успадкували й територіальні громади, в першу чергу сільські та селищні.
Покращити ситуацію участі людей з інвалідністю у прийнятті рішень на місцевому рівні цілком можливо, але для цього необхідно оцінити рівень перешкод та вжити заходів для їх усунення. Експерти та експертки проекту «Нічого для нас без нас: участь людей з інвалідністю у прийнятті рішень на місцевому рівні» здійснили оцінку стратегічних документів, зокрема Стратегії розвитку Білокуракинської об’єднаної територіальної громади до 2020 (2028) року та План реалізації Стратегії розвитку Білокуракинської об’єднаної територіальної громади 2017-2019 роки щодо врахування в стратегічних документах питань інвалідності та підготували низку рекомендацій.
Отже, перше, що привертає увагу – це наявність дуже детальних даних щодо громади, але така детальність не поширилась на людей з інвалідністю. В загальних даних щодо населення громади відсутня інформація щодо людей з інвалідністю (кількість, за віком, за статтю, працевлаштованість тощо).
В описі інфраструктури відсутня інформація щодо її доступності для МГН. Загальний опис соціальної інфраструктури громади також не містить інформації щодо доступності цих об’єктів та можливості отримати відповідні послуги людям з інвалідністю.
В стратегічних документах Білокуракинської громади виявлено дві слабкі сторони пов’язані з інвалідністю: низький рівень доступності інфраструктури та низький рівень залучення людей з інвалідністю до соціально-економічного життя громади. Позитивно, що на рівні громади виявлено ці слабкі сторони, проте їх кількість є значно вищою.
На рівні громади передбачено реалізацію двох проектів безпосередньо пов’язаних з питаннями інвалідності: «Створення умов для реалізації творчих здібностей людей із інвалідністю» та «Облаштування розвиваючої сенсорної кімнати для дітей з інвалідністю».
Позитивно оцінюючи впровадження таких проектів, було запропоновано розробити й інші оперативні цілі та проекти до них щодо створення рівних умов для реалізації прав людей з інвалідністю, створення консультативно-дорадчого органу з питань дотримання прав людей з інвалідністю та навчання з питань інвалідності. У межах відповідних проектів необхідно узагальнити дані щодо людей з інвалідністю (кількість таких людей, вік, стать, нозологія) та вивчити умови, в яких вони проживають, зокрема доступність їхнього житла.
Проведення моніторингів доступності об’єктів в громаді, в першу чергу об’єктів соціальної інфраструктури, дозволить оцінити можливість отримання людьми з інвалідністю послуг на рівні з іншими. Розробка та затвердження політик доступності та щорічних планів заходів для створення умов доступності відповідно до вивченої потреби, поступово забезпечить реалізацію прав людьми з інвалідністю в громаді.
Проекти з термомодернізації закладів освіти також стали предметом обговорення. Вкрай важливо щоб питання доступності для МГН стали частиною будь-яких заходів з ремонту, реконструкції чи будівництва. Наприклад, заміна дверей, що передбачена в межах заходів із створення енергоефективної інфраструктури закладів освіти, має відбуватись з урахуванням вимог ДБН, що передбачає встановлення дверей шириною не менше 85-90 сантиметрів.
Отже, починаючи планування реконструкції чи ремонту будь-якої будівлі, необхідно провести моніторинг доступності цієї будівлі для МГН. В усіх заходах щодо будівництва, реконструкції чи ремонту будівель різного призначення під час розрахунку вартості робіт та планування переліку робіт враховувати вимоги державних будівельних норм ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд, якими передбачено перелік заходів доступності для МГН.
Важливо, під час визначення будівель для реконструкції, необхідно консультуватись з особами, що мають труднощі у пересуванні щодо першочергових об’єктів для реконструкції.
Проект C.1.3.1. «Розширення форм та засобів комунікації з громадськістю» було запропоновано доповнити низкою заходів: проведення публічних заходів в громаді в доступних для маломобільних груп населення приміщеннях; забезпечувати доступним транспортом учасників публічних заходів з числа МГН; поширювати інформацію про публічні заходи, що відбуваються в громаді в доступні для людей з інвалідністю способи; забезпечення перекладу на українську жестову мову офіційних повідомлень від громади, що транслюються через телебачення або через онлайн-трансляцію.
В цілях проекту «Нові форми роботи на базі комунального закладу Білокуракинська дитяча школа мистецтв» є залучення вразливих груп до роботи в гуртках, а серед орієнтовної кількості отримувачів вигоди названо 50 людей з інвалідністю. Позитивно, що людей з інвалідністю планується залучити до роботи гуртків, проте для досяжності таких цілей варто передбачити низку заходів: забезпечення умов доступності; підвезення учнів з інвалідністю до навчального закладу; підготовка вчителів до роботи з дітьми з інвалідністю з різними нозологіями.
Аналіз стратегічних документів засвідчив, що громада приділяє увагу питанням освіти дітей з інвалідністю. Зокрема, передбачено реалізацію проекту щодо створення центру інклюзивної освіти, а на 2019 рік передбачено фінансування у сумі 550 тисяч гривень для пристосування шкільних приміщень до потреб дітей з інвалідністю.
Експерти та експертки Луганської обласної молодіжної громадської організації Східного Донбасу «АМІ-Схід» щиро вдячні керівництву Білокуракинської ОТГ за відкритість, за пророблену роботу щодо захисту прав людей з інвалідністю та за готовність й надалі працювати в цьому напрямку.